?

Log in

Отже зараз Україна застрягла між двох інтересів: Росії та Європи. Саме так, без перебільшень. Щодо Росії - то нікому не секрет, вони давно сплять і бачать нас своїми рабами і сировинним придатком. А Європа не багато чим відрізняється: їм теж потрібна наша земля, наші ресурси і можливості. Хоча, звісно, ставлення до громадянських свобод у Європі та Росії кардинально різняться. Але якщо Росія готова зубами тримати Україну, то Європа ніяк не готова за нас боротися. Звісно, що є навіть домовленості між певними керівниками країн про невтручання. Є певні країни зовсім нейтральні, бо їм немає інтересу до нас, є ті, хто суто з моральних людських міркувань нас жаліють і підтримують. А що наша влада? Точніше би сказати так: "наша влада"... вони не дуже хочуть віддавити Україну ні одним, ні другим. Хочуть самі наживатися на наших багатствах: землі, промисловості, людях. І ніяк не хочуть лишитися без того всього, що вже награбували (нажили непосильним трудом і нелюдськими зусиллями). Тому і триматимуться до останнього за все це.
А що "опозиція"? По-перше, це не така однорідна і однозначна маса, як та ж ПР. Адже є там ще люди відносно "чисті", які не втратили честі і совісті. Тому говоримо про трійку лідерів. Зрозуміло, що ті фінансові можливості, які стоять за владою не входять у жодне порівняння із тим, хто стоїть за трійкою. Проте невже хтось повірить, що хтось, хто дає їм гроші, робить це задля народного добра? Звісно, що шкурні економічні інтереси передусім. А для того, щоб їх потім могти забезпечити, слід залишити систему неушкодженою. Головна проблема Ющенка і Ко, що вони навіть не спробували зламати систему, а користувалися нею на повну. Починаючи від ЗМІ і закінчуючи судами. Хоча, звісно, певна відлига була, але зламу - ні. Такого, як у Грузії з поліцією, наприклад. А зовнішні ознаки, на кшталт повернення історичної пам"яті - це мізер. Адже люди із поганим соціальним рівнем не дуже будуть перейматися - героєм був Бандера, чи ні. Це важливо, але не визначально. Наслідки пожинаємо зараз. І Ющенко, який винен у цьому як ніхто інший, сидить десь у норі й не рипається. Саме тому тепер народ і не хоча привести до влади ще одного політичного імпотента та працювати на нього.
По великому рахунку - у нас багата країна: родючі землі, моря, гори, корисні копалини, електростанції, працьовиті люди - за розумного та відповідального керівництва ми могли би непогано розвинутися і стати багатою і сильною країною. Але проблема в тому, що БАГАТА І СИЛЬНА УКРАЇНА НІКОМУ НЕ ПОТРІБНА - ні півночі, ні заходу.
Саме тому і є на порядку денному знайтися такому лідеру, який буде провадити чіткий курс на розвиток країни і за ним не стирчатимуть вуха ні Кремля, ні Брюселя, ні якихось олігархів-бандитів. Лише народ і для народу. А це так важко, що майже неможливо. тим паче, коли всюди запроданці та засланці, які кричатимуть на все горло: провокатор! узурпатор! брехун! бандит і т.п.
Хоча, маю підозру, що якщо сьогодні "кролики" вийдуть на сцену і скажуть про всезагальний страйк, вибори 2015-го або виключно мирний протест зі стоянням на майдані до кінця, то їм прийде кінець дуже скоро. Бо люди втомилися стояти, втомилися слухати і втомилися мовчати...
тож сьогодні щось та має бути і спаси нас Боже та дай сили і мудрості!..

що буде завтра...

Хочеться написати якусь апокаліптичну замальовку, намагаючись змоделювати наш завтрашній день, у випадку, якщо знову все закінчиться нічим... а у випадку, якщо все лише почнеться? що тоді? не скажу, що у мене немає страху. я боюся за дітей... адже вже до декого надходять погрози, мовляв "повертайся з Майдану, і добре подумай, адже в тебе є син. і він у тебе один..." і коли вже навіть таке починає звучати, то потрібно боятися не того, що щось нарешті почнеться, а того, що все так і лишиться. Бо ж недавня історія дає нам урок: що буде завтра, якщо сьогодні ми змовчимо, проявимо легкодухість, слабкість, невпевненість, страх... завтра буде страшніше...
Підтримує розуміння того, що нас таких багато. хоча і багато інших: інертних, байдужих, боязких і відверто ворожих. і якщо з ворогами все ясно, то оті інертні друзі просто розривають мозок. Але ліпше зараз думати не про них, а про тих сильних, мужніх, свідомих і розумних людей, які борються. за всіх борються, в тому числі і за тих інертних та ворожих... Дай, Господи, нам усім сили, мудрості та мужності, щоб гідно зустріти завтра.

Про бажання і реалії

Як би мені хотілося ходити і просто радіти всьому, що мене оточує, усміхатися всім, хто мені зустрічається, не брати важке в руки і дурне в голову, тішитися цій неймовірній барвистій осені... Але тоді мені слід би було бути глухою і сліпою, байдужою до всього, що діється довкола у нашій країні; до несправедливості, брутальності, тупості, яка просто поїдом поїдає країну, народ... Хочеться щось робити, щоб змінити хоч якось ситуацію. Але борсаєшся-борсаєшся у тому баговинні і ще більше вгрузаєш, і ще менше у тебе залишається настрою, аби радіти всьому і усміхатися всім...
Як же я люблю це малятко! воно таке потішне, таке зворушливе, таке розумнятко...
Завжди, коли прокидається, а я лежу поряд, каже - Я вже наспався...
А сьогодні бачу: потягнувся, розплющив очка, зняв із себе ковдру, повернуся до мене і каже - Мама, ти вже втомилася спати?
питаю, а ти що, вже втомився? - я вже втомився ))))
ну хіба це не мило )))
Повернулися додому після 5-денної поїздки на Одещину. Багато різних вражень. Спробую коротко передати деякі спостереження, які можуть бути цікавими іншим:
- В Одесі пішли на Дерибасівську і натрапили на "Зелену хвилю" - фестиваль книги. від сцени штук 5 поспіль стояли ятки з московськими книгами, а далі по курсу теж переважно російські видавництва. Бачили 1 білоруське і кілька українських, в т.ч. "Старого Лева".
- На біг-бордах повсюди траплялося нав"язування стереотипу вищості російської мови (що де-факто означає нижчість української), для цього використовували цитати Пушкіна, Гоголя... типу: "русскій язик стоіт више другіх європєйскіх язиков"...
- першу ніч заночували поблизу Сухого лиману. таке гарне затишне місце надибали, далеко від людей і дороги, зате вночі виявилося, що довкола того лугу іде залізниця і нам цілу ніч торохтіли товарняки - це було жахливо.
- Дорогою до Білгорода-Дністровського стали в Затоці, щоб сходити до моря. Я такого ще не бачила - тіла лежать так щільно одне до одного, що годі й пройти. і так близько до моря, що дітям не вдалося навіть там похлюпатися, бо повсякчас підіймалися набурмосені дівчата, які там засмагали і просили "нє бризгаться". А потім прийшли чорні хлопці, які пропонували із ними сфотографуватися. вони дуже кумедно знущалися із тих засмагаючих тушок, хоча і дещо нахабно. Питали: ти живая? чево лєжиш, ти живая? ну вони хотіли, щоб ті піднялися і показали всім свої голі груди (більшість там без верха засмагали)...
- Ще від Затоки почалася реклама гіпермаркету Таврія В, ми в нього і вирішили тримати путь, щоб купити їжі. Їхали за вказівниками аж до останнього перехрестя. на ньому стояв рекламний щит, але напрямок не вказаний. тож ми проїхали прямо - нічого не знайшли, потім поїхали ліворуч - теж глухо, але зустріли людей і вони нарешті сказали, що треба було праворуч. І взагалі нам частенько доводилося кружляти через відсутність вказівників.
- Щодо вказівників, то 7 кілометр теж ніяк не позначений, тож ми проїхали кілометрів зо 5 зайвих, шукаючи його...
- Гарно стали наметом в Білгороді, але там була така хмара комарів, що ми в житті такого не бачили... правда комарі дивні, зелені і не дуже агресивні. Тепер маємо контакти людини, де можна кинути намет біля фортеці в мальовничому куточку, тож кому треба - звертайтеся )
- Фортеця чудова. Нам дуже сподобалося. Тож до списку додалася ще одна пам"ятка, яку ми відвідали. Що здивувало - досить дешеві сувеніри. А ще - для багатодітної родини вхід безкоштовний - і це теж приємно)
- Далі поїхали до моря в Курортне. Гіршої дороги, ніж туди годі пошукати. Хоча мабуть таки є. І це печально.
- Там все би гарно, але місця під кемпінг мало, дерев майже немає, поряд нічні дискотеки, п"яні розборки, вранішні трактори і намети на головах одне в одного. диміло звідусіль. ми стали трохи осторонь від наметів, зате близько до стежки, де всі ходили. то біля нас вночі якось дубасилися п"яні чуваки - стрьомнувато було...
- Пляж тут, звісно ж, засраний. Було таке дике бажання поробити якісь таблички-демотиватори, але не було ні маркера, ні паперу. Люди свині і ніщо їх не змінить. Дуже багато там молдован. багато україномовних українців. місцеві теж часто-густо траплялися україномовні.
- Чим мені не подобається це узбережжя - завжди багато медуз. а цього разу ще і зелених водоростів нанесло. то таке відчуття, ніби в болото заходиш, а не в море. Хоча піщаний пляж краще, ніж галька.
- 7-й кілометр неприємно вразив: хамуваті й непривітні продавці. ніби вони продавати нічого не хочуть. Єдині, хто припрошував до товару - це чорношкірі. але вони були надто наполегливі, а товар гівняний, тож ми повз них пробігали. китайці переважно торгують оптом. Якщо не знаєш де що продається і де який "мікрорайон" - то можна купити товар за київськими цінами або і взагалі не знайти те, що треба. Що здивувало - якийсь малий асортимент бісеру. щоправда я лише у трьох точках дивилася. А часом у продавця тричі питаєш: скільки коштує, а вона така зайнята розмовою з колєгою. що і уваги на тее не звертає. І я постійно це порівнювала з Туреччиною, де тебе беруть за руку і водять, все показують, розказують, припрошують, посміхаються... тут же: "что вам здєсь надо?" хіба після цього схочеш щось у них купити? отаке...
Але загалом поїздка вдала, таке відчуття. іби ми не 5 а всі 10 днів мандрували - так усе насичено вийшло.
- ага, ще одне: дині там нормально по 3 грн. за кг, а кавуни навіть по 1 грн. бачили, але переважно по 1,5 (якщо не близько до моря). Дома ж поїхали у Фоззі, а тут кавун 1,26 грн., а диня - 2,7. Отаке.

Шопінг по-турецьки

IMG_0610
Поки літо в розпалі, можливо комусь ще знадобиться ця інформація.
З кожним роком все меншає число тих, хто ще жодного разу не був у Туреччині. Причина, по суті, одна – люди шукають кращого відпочинку за менші гроші. В цьому плані Туреччина на першому місці. Південь країни, по суті, перетворився на туристичний рай – тут все створено для того, щоб до них їхало більше людей. Часом навіть на збиток собі вони ставлять невеликі ціни за «ол інклюзів», аби лише принадити більше туристів до себе. Адже турки вміють торгувати і торгуватися.
Шопінг по-турецьки має одну особливість: ніколи не поспішайте купувати за названу ціну, адже вона завищена щонайменше удвічі. В жодній сувенірній крамничці ви не знайдете товари з цінниками. Ціни у них у голові. Улюблена відповідь багатьох продавців на запитання «скільки коштує» - «сто, но для тебя 20». Ну і після цього ще можна збити ціну до 10-15 – все залежить від терплячості покупця і поступливості продавця або ж реальної ціни товару. Існують великі сувенірні лавки, просто таки музеї турецьких сувенірів. Одна із «фішок» таких магазинів, яку нам вдалося «викупить» полягає в тому, що вас зустрічає один із продавців, який має свої візитівки, де написана велика знижка і його ім’я, пропонує вибирати собі все, що сподобалося, а тоді саме він для вас зробить гарну знижку. При цьому він вам мало не в родичі може набиватися, обіймати і цілувати, розповідати, що він бував у Києві і навіть скаже кілька слів українською, а в результаті – «розвод». Запитали ми якось в іншого продавця, що проходив повз, скільки коштують магнітики і той сказав, що 1 долар 2 штуки. Аж тут і «наш друг» нагодився і на це ж питання він відповідає – 2 долари. Бо ж він нам пообіцяв зробити 50-відсоткову знижку! Ось така кухня.
Read more...Collapse )

Квіти з бісеру

Схема і опис, як зробити квіти із бісеру - тут:
http://takprosto.in.ua/index.php?route=product/product&path=66&product_id=337
Заходьте в гості)
приходьте до нас!
МК рукотворчості "Так просто!" покаже вам, як не складно пошити собі нову торбинку. Деталі дивіться тут
http://takprosto.in.ua/index.php?route=product/product&path=67&product_id=321
Роблю чергову рекламу майстер-класу. Якось чийсь МК рекламувати простіше, ніж свої. бо ж якось рука не підіймається себе так розхвалювати на всі заставки, як когось. Хоча, звісно, ця майстриня заслуговує на найкращі компліменти.
Деталі читайте ось тут:
http://tak-prosto-vse.livejournal.com/19878.html

Profile

чорно-біле
ptaha13
ptaha13

Latest Month

January 2014
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by heiheneikko